Перше володіння – Його втрата – Його відкуплення і відновлення – Образне Боже Царство – Узурпатор – Дві частини теперішнього володіння – Влади існуючі встановлені від Бога – Видіння Навуходоносора про них – Видіння Даниїла і його пояснення – Царства цього світу, розглянуті з іншої точки зору – Правильне відношення Церкви до теперішніх урядів – Стислий огляд божественного права царів – Хибні претензії християнства – Краща надія на п’яту універсальну імперію.

Man was created in God's image.

"Male and female created He them."

“І сказав Бог: “Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі”.

 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них:

 “Плодіться й розмножуйтесь, і наповнюйте землю, оволодівайте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним живим на землі”.

Dominion of Earth was given to Adam.

     Таким чином, володіння землею було дане в руки людського роду, представленого в першій людині Адамі. Він був досконалий і тому повністю придатний, щоб бути володарем, правителем і царем землі. 

     Це доручення розмножуватись, наповняти землю, підпорядковувати її та володіти нею не відносилось лише до одного Адама, а до всього людства: “Хай панують [вони]” і т.д. Якби людський рід залишився досконалим та безгрішним, він ніколи не втратив би цього панування.

Slavery is not God's design for men.

     Якби людство залишилось досконалим й виконувало цей початковий задум Творця, то по мірі його розмноження виникала би необхідність, щоб люди спільно радились, систематизували свої зусилля та визначали шляхи й способи справедливого і розумного розподілу загальних   благословень. 

     І якщо з часом, через великий зріст населення, було б неможливим разом збиратись і радитись, то різним класам людей треба було б вибрати з-поміж себе представників, щоб виражати їхні загальні інтереси і діяти від їх імені. 

     І якби всі люди були досконалі (розумово, фізично і морально), якби кожен понад усе любив Бога та Його закони, а свого ближнього, як себе самого, то в такому суспільстві не було б жодного непорозуміння.

Love fulfills God's law.

     “Любов – виконання Закону”. “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою... Люби свого ближнього, як самого себе” (Рим. 13: 10; Мт. 22: 37-40).

     Це володіння, дане людству в особі Адама, було першим встановленням Божого Царства на землі. Отже людина мала володіння як Божий представник. Але через свій непослух Верховному Правителю вона поплатилась не лише своїм життям, але й всіма правами та привілеями Божого представника і володаря на землі. З цього часу людина стала бунтарем, скинутим з престолу і засудженим на смерть. 

     Тоді відразу припинилось Боже Царство на землі і відтоді так більше і не було встановлене, хіба що на короткий час (образним чином) в Ізраїлі. Хоча людина в Едені втратила своє право на життя та володіння, ні те, ні друге не було відібране від неї раптово. 

     І доки це осуджене життя триває, людині дозволено панувати над землею на свій власний розсуд і згідно своїх можливостей – поки не настане призначений Богом час, щоб Той, Хто має на нього право, взяв це володіння, яке Він купив.

     Але так само, як Господь купив людину не для того, щоб мати її за раба, а щоб повернути її до першого стану, так і буде з володінням землею: Він купив її та всі перші благословення людини з наміром повернути їх, коли людина знову буде здібною користуватись ними в згоді з Божою волею. Отже царювання Месії на землі не буде вічним. 

     Воно продовжуватиметься лише до тих пір, поки Своїм могутнім залізним правлінням Він не придушить всякий бунт та непокору і не відновить весь занепалий рід до первинної досконалості, коли люди будуть повністю здібними правильно розпоряджатись владою над землею, як і було задумано на початку. 

     Після такого відновлення це знову буде Царство Бога на землі – під володінням людини, призначеного Богом представника.

Israel was typical of the promised kingdom.

     На відміну від навколишніх народів Ізраїль своїм царем мав Єгову, а їхні керівники номінально служили під Його керівництвом, про що читаємо в Пс. 78: 70, 71. Про це досить виразно сказано і в 2 Хр. 13: 8 та 1 Хр. 29: 23, де Ізраїль названий “Царством Господа” і де сказано, що “сів Соломон на господньому троні за царя на місці свого батька Давида, який сидів або правив на цьому ж троні протягом сорока попередніх років, після Саула, першого царя.

Since A.D. 70 Israel has been scattered among all nations.

“А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої, так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! 

Це не зостанеться так... Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, – і Я Йому дам!”(Єз. 21: 30-32). 

     І це пророцтво виконалось, коли цар Вавилону виступив проти Ізраїлю, полонив людей й усунув їх царя. І хоч через деякий час перський цар Кир повернув їм національне існування, все ж вони залишились підлеглими і платили данину наступним імперіям Медо-Персії, Греції і Риму, аж до остаточного знищення їх нації в 70 р. н.е. З того часу вони стали розпорошені серед всіх народів землі.

The Arch of Titus, Rome, Italy

         The Arch of Titus, on which the Jewish menorah taken from the Temple in Jerusalem is depicted, commemorates Titus’ capture of Jerusalem in 70 A.D.

     Коли від Седекії була віднята корона, а царство Ізраїлю повалене, було постановлено, що таким воно повинно залишатись доти, доки по нього не прийде Христос, законний спадкоємець світу. Тож зрозуміло, що до відновлення Божого Царства всі інші пануючі царства є затавровані назвою “царства цього світу” під владою “князя цього світу”, а тому будь-які претензії котрогось з них на роль Божого царства є безпідставними. 

     Також не було те царство встановлене і при першому приході Христа (Лк. 19: 12). Починаючи з того часу, Бог вибирає зі світу тих, котрі вважатимуться гідними царювати з Христом як співспадкоємці того престолу. Лише в Своєму другому приході Христос візьме царство, владу та славу і царюватиме, як Господь всіх. 

     Усунення Божого царства за днів Седекії залишило світ без жодного уряду, який Бог схвалював би, або законами та справами котрого Він безпосередньо займався би. Язичницькі уряди Бог признав непрямо, публічно оголосивши рішення (Лк. 21: 24), що протягом того інтервалу контроль над Єрусалимом і над світом будуть мати язичницькі уряди.

Fallen man has proven his inability to govern himself.

     Хоч і злі по своїй природі, ці язичницькі правління були дозволені або “встановлені Богом” з мудрою ціллю (Рим. 13: 1). Їх недосконалість та невміння управляти становлять частину загальної лекції про виняткову гріховність гріха і ще раз доказують нездібність грішної людини керувати самій, навіть для власного задоволення.

      В основному Бог дозволяє їм втілювати власні наміри по мірі їх можливостей, втручаючись лише тоді, коли вони могли б перешкодити Його планам. Його задум такий, що в кінцевому результаті все вийде на добро, а в кінці навіть “гнів людський Його вихвалятиме”. Все ж інше, що не принесло б добра, не служило б ніякій цілі або не давало б жодного уроку, Він стримує (Пс. 76: 11).

     Сатана постійно використовував людські слабкості, видаючи добро за зло, а зло за добро. Він фальшиво представляв Божий характер та Його плани, засліпивши людей перед правдою. Діючи так в серцях дітей непослуху (Еф. 2: 2), він зробив їх невільниками своєї волі і став тим, ким назвали його наш Господь і апостоли – князем або правителем цього світу (Ів. 14: 30; 12: 31). 

     Він не є князем цього світу законно. Він став ним шляхом узурпації, шляхом підступу, обману та контролю над грішними людьми. Саме тому, що він є узурпатором, його буде усунено без всяких застережень. Якби він мав реальне право бути князем цього світу, то з ним би так не поступили.

     Саме тому, що сатана мав таку владу, він міг запропонувати нашому Господу стати верховним видимим володарем землі під його керівництвом (Мт. 4: 9). Коли закінчаться Часи Поган, обидві частини теперішнього володіння завершаться: сатана буде зв’язаний, а царства цього світу – повалені.

     Воно не знає, що має прийти ще більше визволення, ніж те, на яке воно надіється і за яким зітхає, через зневаженого Назарянина та Його послідовників, котрі незабаром об’являться як Божі сини в силі царства, щоб визволити його (Рим. 8: 22, 19).

     І для підбадьорення нас Він кожен раз показував їх повалення через встановлення Свого власного праведного та вічного царства під проводом Месії, Князя Миру.

     Коротко розглядаючи ці пророчі видіння, пам’ятаймо, що вони починаються з Вавилону в час повалення Ізраїльського царства – образного царства Господа.

Земні уряди в видінні Навуходоносора

     До всього того, що було “давніше написано нам на науку”, щоб ми, кому наказано коритись існуючій владі, через терпіння та потіху із Писання могли мати надію (Рим. 15: 4; 13: 1), належить і сон Навуходоносора з його божественним поясненням через Пророка (Дан. 2: 31-45).